А ще на Землі завдяки людині змінюється клімат , що приводить до катастроф і катаклізмів . Що ж робити в цьому випадку ?

Треба страхувати цю діяльність . Але як і де ?

Коли ми стали ставити теплиці по проекту « Зелений дім « , то вирішили , що наші теплиці обов'язково треба страхувати .

Ми стали дзвонити в страхові компанії і декілька компаній відгукнулося на наше звернення . На жаль, окремо теплицю і урожай ніхто не хотів страхувати . Ми подумали і вирішили , що найбільша біда це тоді ,коли вітер зірве плівку . Сама плівка коштує від 400 до 500 доларів і такі гроші зразу важко знайти . І разом зі страховою компанією ми домовилися ,що теплиці будуть страхуватися ,як надвірні будівлі ( сараї , інше) і при настанні страхового випадку за теплицю компанія виплатить 5-6 тисяч гривень . Але страхувався і сам будинок і все господарство . Вартість такої страховки була -280 грн , що складалося з : будівля страхувалася на 50 000 теплиця на 6000 грн .

Я був дуже задоволений такою роботою і старався щоб всі родини зробили угоду на страхування . На жаль , більшість не хотіла страхуватися по різним причинам . Але частина все таки склала угоду і я був задоволений ,що люди мали вибір – страхуватися або не страхуватися .

Але в нашому житті на Україні угоди це одне , а практика зовсім інше . Рік тому весною дзвонить мені господар з Малої Доброні і каже , що в нього вітер порвав всю плівку . Я подзвонив в страхову компанію і зареєстрував цей випадок . Після того мене попросили в Ужгороді зробити знімки теплиці і понести в страхову компанію. Я попросив радника Гіді Лоці , а саме він дзвонив за цього господаря , зробити фото і понести в Ужгород . Це зовсім неправильно , так як має приїхати представник компанії ,але така практика .

Через два дні мені дзвонять із страхової компанії і кажуть , що на фото видно лише ,що пошкоджено лише край теплиці. Що я міг робити ? Хто має діло з селами Велика і Мала Добронь , мене зрозуміє . На кого мені було кричати ? Кому я міг щось довести ? Я не міг ніде пожалітися ,так як моє бажання допомогти людям обернулося до мене бумерангом . Після довгих переговорів зі страховою компанією все-таки я домовився про виплату тисячі гривень господарю з Малої Доброні . Але після цього випадку ми перестали страхувати наші господарства . Якщо я був готовий боротися зі страховими компаніями за виплати , то боротися з нашими родинами ми не хотіли . Експеримент закінчився з негативним результатом – обидві сторони ( господар і страхова компанія ) хотіли обманути один одного .

Ось така практика роботи зі страховими компаніями є у нашого фонду . Після бурі 29 липня мені подзвонили з Доброні дві родини і сказали ,що вітер порвав плівку . Я пояснив, що ми не працюємо по страхуванню і нічим не можемо допомогти .

Чи є вихід з цього кола ? Вважаю, що коли господар живе з теплиці чи корови , то він змушений страхувати це майно і не треба жаліти на це 300- 400 гривень . Але треба страхуватися у свого знайомого чи сусіда ,який працює в страховій компанії . Тоді інтереси господаря буде кому лобіювати і сам господар не буде старатися обманути страхову компанію., тобто свого сусіда .

В Україні ця діяльність слабо розвинена . Лише великі холдинги страхують свої посіви. Багато років держава повертала 50% страхових внесків тим ,хто страхувався . Але кошти ці не використовувалися що говорить про те , що правила гри не створені . На жаль, це приводить до великих збитків господарств при стихійному лиху . А ці катаклізми лише стають частішими . Тому треба йти страхуватися .

З повагою, Омельченко О.А.